Реформи починаються із зміни мислення самих реформаторів

Реформа в управлінні водними ресурсами змінює не лише управлінську структуру, а й ФІЛОСОФІЮ та ПРИНЦИПИ використання водних ресурсів з високим ступенем екологічної та економічної ефективності.
ЗУ про впровадження інтегрованого управління водними ресурсами передбачає, що у 2020 році виконання заходів щодо поліпшення якості поверхневих водних ресурсів буде здійснюватись за Планами управління річковими басейнами.
Наразі, командою професіоналів, створюється методика розроблення таких планів.
До кінця поточного місяця ця методика буде готовою, та переданою на погодження Міністру екології.
Серйозне місце в реформі управління водними ресурсами займає моніторинг якості поверхневих вод.
Новий підхід до моніторингу поверхневих вод, базується на трьох напрямках, це гідроморфологія, гідрофізико-хімія та гідробіологія. Перші кроки в цьому напрямку вказали нам на проблеми з якими ми зіштовхнемось, ПЕРШЕ, це збільшена кількість показників вимірювання до 45. Українські провідні лабораторії роблять аналізи за 32 показниками максимум. В галузі тільки одна - Сіверсько-Донецька басейнова лабораторія робить аналізи в гідробіологічному розрізі.
Таким чином переоснащення басейнових лабораторій є нагальним питанням. Також, слід розуміти, що гідробіологічний моніторинг для нас новий і потрібно навчити та виховати фахівців.
Ми не чекаємо "манну" з неба і вже почали перемовини з різними проектами технічної допомоги.
Маємо домовленості в частині створення однієї еталонної лабораторії, яка буде адаптована під усі види моніторингу поверхневих вод.
Тільки чіткими, спланованими поетапно діями, можна досягти реального результату.