До водного фонду Харківської області відносяться річки, озера, болота, ставки, водосховища, канали, водоводи, підземні води, землі водного фонду.
Всі водотоки та водні об’єкти Харківської області відносяться до басейнів річок Дона і Дніпра, охоплюючи відповідно 3/4 і 1/4 території област та є загальнодержавного значення.
Річки області відносяться до східноєвропейського типу. Характеризуються вони яскраво вираженою весняною повінню, низькою літньою і зимовою межінню і відносно підвищеним стоком восени.
Річкова мережа розподілена по території дуже нерівномірно. Коефіціент густоти річкової мережі в середньому дорівнює 0,179 км на 1 км2 та зменшується в широтному напрямку з північно-західної частини області на південь.
По території області протікає 867 річок, загальною довжиною 6405 км. Переважна більшість – це малі річки, серед них – 172 річки довжиною більш 10 км складають загальну довжину - 4665 км. Великих і середніх річок, довжина яких перевищує 150 км – небагато. Головною річкою області є Сіверський Донець з крупними притоками Оскіл, Уди, Мжа, Берека.
В області нараховується 583 озера, з них 36 озер загальною площею біля 2,5 тис. га. Велике поширення мають заплавні озера: їхні розміри, форма і глибина дуже різні і залежать від сезону і водності; дуже багато стариць і відмерлих старих рукавів річок, більше всього їх в заплаві долини р. Сіверський Донець. Як правило всі вони річкового походження, мають витягнуту форму і невеликі глибини, більшість з них гідрологічно з’єднані з річкою і під час весняної повені живляться її водами. Найбільшим є озеро Лиман, яке розташоване у селища Лиман Зміївського району. Озеро використовується в якості джерела водопостачання великої районної електростанції – Зміївської ДРЕС, а також служить природною водогосподарською базою створеного на ньому рибного господарства.
На річках значне поширення мають штучні водойми – водосховища і ставки, які використовуються для водопостачання, гідроенергетики, зрошення, рибного господарства та інших народногосподарських потреб. Усього по області 57 водосховищ і 2538 ставків. Серед них є такі великі водосховища: Печенізьке на р. Сіверський Донець, Червонооскільське на р. Оскіл, Краснопавлівське на каналі Дніпро – Донбас. Важливою частиною Харківської водогосподарської системи є сукупність водосховищ, що розташовані в північній частині області – Трав’янське, Муромське, В’ялівське, Рогозянське і Лозовеньківське водосховища. Вони утворені для поповнення водності річок у маловодні сезони і затримування весняних вод для запобігання наслідків шкідливої дії катастрофічних паводків та повеней на нижче розташовані населені пункти, в тому числі м. Харкова.
Нерівномірність розподілу водних ресурсів і зформоване розміщення водоємних галузей народного господарства вимагають перекидання поверхневого стоку між річковими басейнами. Важливу роль у промислово-питному забезпеченні водою Харківського промислового регіону відіграє канал Дніпро - Донбас. Водовід від каналу Дніпро – Донбас убік м. Харкова передбачає водопостачання міст Харків, Лозова, Первомайський і інших населених пунктів. Також водопостачання питною водою м. Харкова здійснюється подачею води водоводом з Кочетокського водозабору на р. Сіверський Донець. Технологічна схема забезпечення санітарного стану річок передбачає перекид води з р. Сіверський Донець біля селища Есхар в р. Уди та водовід з Печенізького водосховища в р. Харків.
Зарегулювання стоку шляхом створення водосховищ дозволило заакумулювати частину води в малозабезпечених районах.
По загальним запасам підземних вод область займає п'яте місце в Україні (після Чернігівської, Київської, Полтавської і Херсонської). Забір прісних підземних вод здійснюється в основному з крейдових відкладень. Глибина залягання водоносних горизонтів спостерігається від декількох метрів до декількох сотень метрів. Водоносні горизонти, що чергуються з водотривкими горизонтами, містять значні ресурси високоякісних вод, які призначені для різноманітного господарського, а головне, питного водопостачання.
В даний час підземні води Харківської області набувають все більшого значення в зв'язку зі зростаючими потребами в якісних водах з метою розширення сільськогосподарського і промислового водопостачання. У цьому зв'язку виникає необхідність у постанові питання про раціональне розміщення свердловин, у господарському використанні нових водоносних горизонтів.
Середньо-багаторічний об’єм річного стоку поверхневих вод області становить 2078,75 млн. м3, в маловодному році забезпеченістю 95% - 739 млн. м3.
По районам області розподіл поверхневого стоку нерівномірний.
Крім поверхневого стоку місцевого формування в межі області із суміжних областей Росії і України надходить річний приток, перевищуючи 1800 млн. м3. З його урахуванням сумарний об’єм середньо-багаторічного стоку Харківської області становить 3802 млн. м3. В маловодні роки 75%-ної забезпеченості – 2620 млн. м3, в маловодному році 95%-ної забезпеченості – 1619 млн. м3.
В цілому своїх водних ресурсів області не вистачає. По питомій водозабезпеченості одиниці площі території і кількості поверхневого стоку, який приходиться на 1 чоловіка область займає в Україні 15 і 17 місця.
